ПОДІЛ

eng : de-merger deu : Unternehmensaufspaltung m спосіб реорганізації підприємства, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на базі її створюються кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.

Смотреть больше слов в «Фінансовій діяльності суб’єктів господарювання»

ПОТРЕБА В КАПІТАЛІ →← ПОВНИЙ ІНДОСАМЕНТ

Смотреть что такое ПОДІЛ в других словарях:

ПОДІЛ

ПОДІ́Л, до́лу, ч.1. Низько розташована місцевість; низина.За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький).2. Нижній край сук... смотреть

ПОДІЛ

РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст. Зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню — ... смотреть

ПОДІЛ

I п`оділ-у, ч. 1) Дія за знач. поділити, поділяти 1). 2) Дія і стан за знач. поділятися 1). || біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і твари... смотреть

ПОДІЛ

I п`оділ(дія) division; (розподіл) distribution; юр. partition; розм. parting, sharing, dealing (out); грам. (на склади) syllabi(fi)cation; (землі) all... смотреть

ПОДІЛ

власна назва, імен. чол. родуПодол(кого/чого)імен. чол. родуделение сущ. ср. рода¤ адміністративно-територіальний поділ -- административно-территориаль... смотреть

ПОДІЛ

I п`оділ-у, ч. 1》 Дія за знач. поділити, поділяти 1).2》 Дія і стан за знач. поділятися 1).|| біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тва... смотреть

ПОДІЛ

I【阳】1) поділяти 的动名词Поділ на групи 划分成小组Поділ поля 分田地Поділ праці (劳动) 分工2) 分界处, 分界线Поділ вод 分水界3) 生物 分裂II【阳】1) 低地, 洼地2) (衣服的) 下摆

ПОДІЛ

I п`оділ 1) (действие) раздел, разделение, деление, разг. делёж, делёжка поділ на групи — деление на группы; (распределение) разбивка на группы поділ поля — раздел поля поділ праці — разделение труда 2) (разделяющее место, разделяющая линия) раздел поділ вод — раздел вод 3) биол. деление II под`іл 1) (низко расположенная местность) низменность; долина, поэз. дол, обл. подол 2) (нижний край, пола платья) подол... смотреть

ПОДІЛ

I [под'іл]-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў (ділення)II [поуд’іл]подолу, м. (ў) подол'і (пелена; низовина)

ПОДІЛ

Поді́л, -до́лу, на -лі (частини Києва)∗∗∗По́діл, по́ділу; по́діли, -лів (від поділи́ти)поді́л, -до́лу; -до́ли, -лів

ПОДІЛ

(здобичі) дільба, паювання; (на групи) розподіл, розбиття, клясифікація; (повторний) переділ; (на шкалі) поділка; (те, що ділить) кордон, межа; (дія) ділення, розподілення, розподіляння, розділяння, поділяння.... смотреть

ПОДІЛ

I {по́діл} -лу, м. (на) -лі, мн. -лие, -ліў (ділення)II {поуді́л}подо́лу, м. (ў) подо́лі (пелена; низовина).

ПОДІЛ

по́діл іменник чоловічого роду ділення поді́л іменник чоловічого роду пелена; низовина

ПОДІЛ

I. поділ -у m podział II. поділ -долу m 1. nizina 2. dół spódnicy (sukienki, płaszcza)

ПОДІЛ

див. низовина

ПОДІЛ

Частина давньоруського міста, розташована на низинному березі.

ПОДІЛ

матем.; физ. деление, техн.; физ. раздел, разделение

ПОДІЛ

division, (країни тощо) partition, separation

ПОДІЛ

Поді́л іменник чоловічого роду місцевість

ПОДІЛ

поділ, -долу (пелена; низовина)

ПОДІЛ

Indelning

ПОДІЛ

Падзел

ПОДІЛ

Поділ (район міста Києва)

ПОДІЛ

поділ, -у (ділення)

ПОДІЛ

поділ (низовина)

ПОДІЛ

падзел

ПОДІЛ

დაყოფა

ПОДІЛ

падзел

ПОДІЛ КЛІТИНИ

Постійний процес у всіх живих організмах, при якому, зазвичай, утворюються 2 майбутні клітини; п. к. передує поділ ядра (мітоз, мейоз); у тканинах твар... смотреть

ПОДІЛ КУТА

деление угла

ПОДІЛ НА ВІДМІНИ

§ 44. Поділ на відміни↑ "Іменник" \    За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни. \    I відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя; голова, сирота, убивця. \    II відміна:    а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та із закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;    б) іменники середн. роду із закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники всіх родів із суфіксами згрубілості -ищ-е, -иськ-о: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько (від свекруха). \    III відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-. \    IV відміна: іменники середн. роду:    а) із закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат-, -ят-: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);    б) із закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені). \... смотреть

ПОДІЛ НА ГРУПИ

§ 45. Поділ на групи↑ "Іменник" \    Іменники I та II відміни поділяються на три групи: тверду м’яку та мішану. page74 \    I відміна \    1. Тверда група    До твердої групи належать іменники жін. роду із закінченням -а (крім тих, основа яких закінчується на шиплячий приголосний): жінка, машина, перемога, сівба, фабрика, а також іменники спільного роду (чол. і жін.) із цим же закінченням: голова, дружина, каліка, недоріка, непосида, сирота, староста та чол. роду (назви осіб): Микита, Микола, Сава тощо. \    2. М’яка група    До м’якої групи належать іменники жін. роду із закінченням -я: буря, друкарня, земля, надія, пісня, робітниця, сім’я; іменники спільного роду з цим же закінченням: суддя, убивця тощо та іменник чол. роду Ілля. \    3. Мішана група    До мішаної групи належать іменники жін. роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: вежа, гуща, їжа, каша, круча, межа, площа, тиша, а також іменники спільного роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: лівша, міхоноша; іменник чол. роду вельможа. \    II відміна \    1. Тверда група \    Чоловічий рід    До твердої групи належать іменники чол. роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) і з закінченням -о: дуб, палац, темп, ударник, успіх; батько, Петро; переважна більшість іменників на -р: вир, вихор, відвар, двір, жир, сир, стовбур, столяр, явір; сюди ж належать іменники звір, комар, снігур, які, проте, в називному відмінку множини мають закінчення м’якої групи: звірі, page75 комарі, снігурі, а також усі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур (-юр) і з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир: інженер, майстер, шофер; папір, сувенір; директор, професор, семафор; абажур, гіпюр, каламбур; базар, гектар, комісар, футляр, ювіляр; бригадир, касир, командир, пасажир. \    Середній рід    До твердої групи належать іменники середн. роду із закінченням -о: вікно, залізо, коло, місто, село. \    2. М’яка група \    Чоловічий рід    До м’якої групи належать іменники чол. роду з кінцевим м’яким приголосним основи: боєць, велетень, звичай, край, учитель, Бенедьо; сюди належить частина іменників із суфіксами -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар — бондаря, козир — козиря, лікар — лікаря, писар — писаря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення: буквар — букваря, вівчар — вівчаря, друкар — друкаря, інвентар — інвентарю, календар — календаря, кобзар — кобзаря, пролетар — пролетаря, секретар — секретаря, шахтар — шахтаря; гузир — гузиря, проводир — проводиря, пухир — пухиря та ін. \    Середній рід    До м’якої групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та -я (без суфіксів -ен-, -ят- при відмінюванні й переважно з подовженням кінцевого приголосного основи): горе, місце, море, поле; життя, завдання, збіжжя, здоров’я, змагання, знаряддя, листя, обличчя, пір’я, полум’я, сім’я, тім’я. page76 \    3. Мішана група \    Чоловічий рід    До мішаної групи належать іменники чол. роду з кінцевим шиплячим приголосним основи: вантаж, дощ, сторож, слухач, ткач, товариш; іменники всіх родів із суфіксом -ищ-е: вітрище, бабище, юрмище; також іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення: вугляр — вугляра, каменяр — каменяра, пісняр — пісняра, скляр — скляра, тесляр — тесляра, школяр — школяра. \    Середній рід    До мішаної групи належать іменники середн. роду із закінченням -е при основі на шиплячий приголосний: ложе, плече, прізвище, явище. \... смотреть

ПОДІЛ ОБСЯГУ ПОНЯТТЯ

ПОДІЛ ОБСЯГУ ПОНЯТТЯ - логічна операція, в результаті якої обсяг родового поняття, яке відображає клас предметів, поділяється на видові поняття, що відображають різновиди даного класу предметів. Особливим прийомом П.о.п. є дихотомія. Класифікація є складним П.о.п.... смотреть

ПОДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ВІДДІЛИ

(англ. de-partmentalization)   необхідний і практично корисний захід, що дає змогу вирішувати проблеми нездатності керівників справлятися із завданнями, що невпинно ускладнюються. Децентралізація може відбуватися різними способами, залежно від цілей чи інших факторів. Це може бути виділення функціональних одиниць — відділів виробничих, маркетингових чи фінансових, створення підрозділів для обслуговування різних категорій клієнтів або установ у різних географічних зонах, що конче важливо для транснаціональних компаній.... смотреть

ПОДІЛ ОРГАНІЗМУ

Спосіб безстатевого розмноження; розділення материнського організму на дві або кілька частин, що дають поч. майбутнім організмам; притаманний дроб'янка... смотреть

ПОДІЛ ПРАЦІ

Виокремлення різних взаємодоповнюючих та взаємозалежних різновидів господарської діяльності, пов'язане із технічним поступом та економічним розвитком.... смотреть

ПОДІЛ ПРАЦІ

division of labour.

ПОДІЛ ПРАЦІ

рос. разделение труда форма організації суспільної праці, за якої окремі групи працівників закріплюються на тривалий час за певними видами виробничої діяльності. Є одним із факторів підвищення продуктивності суспільної праці. Розрізняють такі основні форми П.п.: індивідуальна (одинична), що складається на підприємстві на основі професійної спеціалізації працівників; часткова, що пов'язана з поділом виробництва на види та підвиди (видобувна промисловість, тваринництво, землеробство тощо) загальна, що визначається галузевою структурою економіки (промисловість, сільське господарство, транспорт та ін.); територіальна, тобто поділ праці між окремими економічними регіонами, районами; міжнародна, що є вищою формою суспільно-територіального поділу праці, тобто між окремими країнами, які спеціалізуються на виробництві певних видів продукції.... смотреть

ПОДІЛ ПРАЦІ

(англ. division of labor)   1. один з головних принципів організації виробничих процесів, що забезпечив їхню стандартизацію і механізацію, на основі яких, у свою чергу, стали можливими сучасне масове виробництво і задоволення запитів масового споживача. Масове виробництво дало суспільству добробут і дозвілля, але створило також масу проблем, тому що зі спеціалізацією ми втрачаємо цілісність розуміння того, що робимо, вже не можемо впливати на якість готового продукту, над яким працюємо, тому виникають монотонність праці, прогули і стреси, а загалом знижуються якість трудового життя і навіть продуктивність праці. Оскільки людям доведеться ще довго миритися з подібною драмою сучасного індустріального суспільства заради збереження високої продуктивності праці найпершим завданням менеджменту стає створення таких умов, за яких можна зберегти хоч якийсь зміст виконуваної людиною роботи. 2. загальний закон (виявляє свою дію не тільки у виробництві, а й у живій природі), відповідно до якого застосування поділу праці дає змогу підвищити ефективність виробництва (товарів, послуг, енергії та ін.).... смотреть

ПОДІЛ ПРАЦІ МІЖНАРОДНИЙ

Спеціалізація окремих країн у виробництві та обміні певними товарами.

ПОДІЛ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

це спеціалізація окремих працівників на виконанні певної частини спільної роботи. Існують такі основні види поділу праці: технологічний, поопераційний, функціональний, професійний, кваліфікаційний.... смотреть

ПОДІЛ СФЕР ВПЛИВУ

division of spheres of influence

ПОДІЛ У

(кого/чого) імен. чол. родуделение сущ. ср. рода¤ адміністративно-територіальний поділ -- административно-территориальный деление ¤ поділ праці -- разд... смотреть

T: 167